Закриваю очі і бачу рідний дім
Спогади мої, я торкатимусь їх знову
Небо поверни мене туди де рідний дім
Поведуть дороги, ведуть дороги
Я назавжди покинув свій рідний дім
Покинув все, що було поруч з ним
А сьогодні дитячі лиш спогади чистого серця заповнюють порожнину
Якби ж повернутися і знову відчути свободу пташину
Я на пальцях рахую свою відсутність година в годину
Перетворюю сум на такти, ноти, мотиви
Моє місто - привид У темряві втомлені вікна Ховають порожні, холодні квартири
А я все ще мрію відчути хоч на мить те щастя, що зараз стало тінню
J'suis loin de ma maison
Je dors très peu de temps
Je crie à mon enfance
Attends, attends
Et en fermant les yeux je rêve de mon printemps
Mon printemps
De mon printemps
Закриваю очі і бачу рідний дім
Спогади мої, я торкатимусь їх знову
Небо поверни мене туди де рідний дім
Поведуть дороги, ведуть дороги
Закриваю очі і бачу рідний дім
Спогади мої, я торкатимусь їх знову
Небо поверни мене туди де рідний дім
Поведуть дороги, ведуть дороги
Кімната. Тиша
Я спогадам давнім кажу: облиш!
Мовчання. Втома Далеко від дому на атоми Серце розірване лиш І
тіні забутих могутніх предків Ідуть павутинням доріг
Шляхи далекі, шляхи бездонні ведуть до тебе на рідний поріг
І серце сміливе народжує волю, жадати свободи не гріх
Тепер вони бачать, тепер вони чують, раби не будують
Майбутнє нащадків своїх
Своїх,
Своїх,
Своїх!
J'suis loin de ma maison
Je dors très peu de temps
Je crie à mon enfance
Attends, attends
Et en fermant les yeux je rêve de mon printemps
Mon printemps
De mon printemps
Закриваю очі і бачу рідний дім
Спогади мої, я торкатимусь їх знову
Небо поверни мене туди де рідний дім
Поведуть дороги, ведуть дороги
Закриваю очі і бачу рідний дім
Спогади мої, я торкатимусь їх знову
Небо поверни мене туди де рідний дім
Поведуть дороги, ведуть дороги
Woahhhhh De mon printemps
Woahhhhh De mon printemps
Woahhhhh De mon printemps
Woahhhhh De mon printemps
