Знаєш я не бачу світло від зірок
Схожі дні, вони всі як пісок
Летять по вітру та втрачаєтся зв‘язок
Немає сил зробити навіть крок
Знаєш, я втомився від усіх казок,
Від яких я котру ніч не сплю
В голові немає місця для думок
Думав що в них смуток я втоплю
Та зі сльозами вийде біль
І вітер понесе туди
Де знову зорі бачити почну
Але я знайду свій шлях до того світла, що горить
В моїм серці є надія, що його захистить
Повернусь колись туди, де голос мами звучить
До того дому, за який серце болить
Закриваю очі, двері на замок:
Ніч - як день без світла і тепла;
Страх перед грозою, коли ти вже змок;
Дістати з серця всі уламки скла
Та зі сльозами вийде біль
І вітер понесе туди
Де знову зорі бачити почну
Але я знайду свій шлях до того світла, що горить
В моїм серці є надія, що його захистить
Повернусь колись туди, де голос мами звучить
До того дому, за який серце болить
