Світло мерехтить
Клавіші палають
Він грає мов востаннє
Душу розриває
У келиху гріх, у серці вино
Він любить її
Та давно все одно
Ноти пливуть по венах
Звуки, як поцілунки на сценах
Він сміється, очі, як лід
П'яний маестро
Свій вирок твердить
П'яний маестро, серце без правил
Грає любов, поки не впав від навали
Пальці побілих і знову вогонь
В нім музика, гріх і спасіння одно
П'яний маестро, світ на коліна
Плаче рояль, його половина
Скільки ще ночей самоти
П'яний маестро — то я чи то ти
Сцена мов храм та без каяття
Кожен акорд — як останнє життя
Глядачі мовчать, дим із серця
І кожен відчув він грає про нас
Краплі вина, мов червоні сни
Тануть, лишаючи смак вини
І коли замовкає зал
Він сміється, бо знову програв
П'яний маестро, серце без правил
Грає любов, поки не впав від навали
Пальці побілих і знову вогонь
В нім музика, гріх і спасіння одно
П'яний маестро, світ на коліна
Плаче рояль, його половина
Скільки ще ночей самоти
П'яний маестро — то я чи то ти
Він не святий і не злодій
Його правда в тій мелодії
Під акорди болю й снаги
Він залишає себе у жазі
П'яний маестро, серце без правил
Грає любов, поки не впав від навали
Пальці побілих і знову вогонь
В нім музика, гріх і спасіння одно
П'яний маестро, світ на коліна
Плаче рояль, його половина
Скільки ще ночей самоти
П'яний маестро — то я чи то ти
