Ти посміхалась, коли я співав,
Я вчився на старій гітарі грать.
Я кожен вечір зустрічі чекав,
Та не наважився люблю сказать.
Я досі пам'ятаю кожен звук,
Як ти заснула в мене на плечі.
Тоді не відпускав я твоїх рук
І чув твій тихий подих уночі.
Я хочу з тобою старіти
І кожен світанок стрічати.
З тобою сміятись, радіти
І ніжно тебе обіймати.
Я хочу з тобою старіти
Без зайвих присяг і жалю.
І кожного дня говорити,
Я все ще тебе так люблю.
На полиці наші давні світлини,
Ми на них щасливі й молоді.
Були в нас і непрості хвилини,
Та ти смієшся так, як і тоді.
Буває, я не вмів говорити,
Не вистачає найпростіших слів,
Та я навчився мовчки так любити,
Як в ті роки і мріяти не смів.
Я хочу з тобою старіти
І кожен світанок стрічати.
З тобою сміятись, радіти
І ніжно тебе обіймати.
Я хочу з тобою старіти
Без зайвих присяг і жалю.
І кожного дня говорити,
Я все ще тебе так люблю.
Я не прошу у долі зайвих див,
Ні гучних свят, ні золота, ні слави.
Я б знов цей шлях з тобою повторив
Від першої зустрічі,
Першої кави.
Я хочу з тобою старіти
І кожен світанок стрічати.
З тобою сміятись, радіти
І ніжно тебе обіймати.
Я хочу з тобою старіти
Без зайвих присяг і жалю.
І кожного дня говорити,
Я все ще тебе
Так люблю.
Люблю.
