"Нам не можна", я ж казала
А сама поцілувала
Я приїхав попрощатись
Обіцяв не повертатись
Під дощем стояв без слів
Знов піти я не зумів
Я на тебе не чекала
Так собі весь день брехала
Двері тихо зачинила
Наче все тобі простила
Ми ж домовились, востаннє
Чом так довго це прощання?
"Нам не можна", я ж казала
А сама поцілувала
Я ж від тебе вже пішов
То чому мене знайшов?
"Нам не можна", я ж казала
Та до ранку обіймала
Я сказала все: "бай-бай"
А тепер не відпускай
Я збирала твої речі
Ти обняв мене за плечі
На годинник поглядала
А сама тебе тримала
Я вже вкотре одягався
На порозі зупинявся
Ти казала: "Все, бай-бай"
А очима: "Зачекай"
Ми ж домовились, востаннє
Чом так довго це прощання?
"Нам не можна", я ж казала
А сама поцілувала
Я ж від тебе вже пішов
То чому мене знайшов?
"Нам не можна", я ж казала
Та до ранку обіймала
Я сказала все: "бай-бай"
А тепер не відпускай
Ми чужими стати мали
Та чужими ми не стали
Я прийшов не на хвилину
Більш тебе я не покину
"Нам не можна", я ж казала
А сама поцілувала
Я ж від тебе вже пішов
То чому мене знайшов?
"Нам не можна", я ж казала
Та до ранку обіймала
Я сказала все: "бай-бай"
А тепер не відпускай
[нерозбірливо]
А сама поцілувала
