Осінній жовтий лист
Кружляє зверху вниз,
Свої наспівує пісні.
Ти кажеш – не журись,
Я повернусь колись –
Не обіцяй цього мені.
І марно не кажи,
І не тривож душі,
Мені лишилися пісні.
Бо знаю я сама,
Що йде до нас зима,
І так далеко до весни.
Золотава осінь
Розпустила осінь
І птахом у небо летить.
За тобою буду
Все життя жаліти
І серденько буде боліть.
Золотава осінь
Йде простоволоса,
Шепоче мені – зупинись...
І питає вітра,
Де так довго він баривсь?..
І знову жовтий лист –
Від осені сюрприз –
Дарує усміх золотий,
Кажу слова не ті,
Гублюсь на самоті,
Лиш на прощання погляд твій.
І марно не кажи,
І не тривож душі,
Мені лишилися пісні,
Бо знаю я сама,
Що йде до нас зима
І так далеко до весни...
Золотава осінь
Розпустила осінь
І птахом у небо летить.
За тобою буду
Все життя жаліти
І серденько буде боліть.
Золотава осінь
Йде простоволоса,
Шепоче мені – зупинись...
І питає вітра,
Де так довго він баривсь?..
