Ввечері у парку ми гуляли разом,
Ти до мене мило посміхалася.
Але якось стало, що у нас не склалось,
Разом з іншим йшла і не віталася.
Розкажи, чому від мене ти пішла,
Розкажи, чому із ним ти розцвіла,
І як ти кохання наше ранила,
Зцілити його ти не змогла.
Коли сплю, я бачу твої кучері,
Хоч з тобою ми давно розлучені.
Іншому вже ти посміхаєшся,
А зі мною ти не вітаєшся.
Коли осінь тихо замітає листям
Ті стежки, якими ми гуляли вдвох,
Я сиджу й чекаю зустрічі з тобою,
Щоб почути знову твій знайомий крок.
Розкажи, чому від мене ти пішла,
Розкажи, чому із ним ти розцвіла,
І як ти кохання наше ранила,
Зцілити його ти не змогла.
Коли сплю, я бачу твої кучері,
Хоч з тобою ми давно розлучені.
Іншому вже ти посміхаєшся,
А зі мною ти не вітаєшся.
Ввечері у парку ми гуляли разом,
Ти до мене мило посміхалася.
Але якось стало, що у нас не склалось,
Разом з іншим йшла і не віталася.
Розкажи, чому від мене ти пішла,
Розкажи, чому із ним ти розцвіла,
І як ти кохання наше ранила,
Зцілити його ти не змогла.
Коли сплю, я бачу твої кучері,
Хоч з тобою ми давно розлучені.
Іншому вже ти посміхаєшся,
А зі мною ти не вітаєшся.
