Пам’ятаєш, як разом до ранку,
У двох сміялись і пили каву?
І обіймались ми на старих лавках,
Навіщо мила ти це все забрала.
Поверни мені наші ті ночі,
Де в обіймах зникали години.
Ми сміялись, як діти, так щиро,
Я все те пам’ятаю до нині.
Поверни мені наші ті ночі,
Де в обіймах зникали години.
Ми сміялись, як діти, так щиро,
Я все те пам’ятаю до нині.
Теплі ночі, прогулянки парком,
Де під зорями ти шепотіла.
Ніжний губ твоїх дотик, знаєш,
Гріє сни мої досі, мила.
Поверни мені наші ті ночі,
Де в обіймах зникали години.
Ми сміялись, як діти, так щиро,
Я все те пам’ятаю до нині.
Поверни мені наші ті ночі,
Де в обіймах зникали години.
Ми сміялись, як діти, так щиро,
Я все те пам’ятаю до нині.
Місто плаче дощами туманів,
А я слухаю осінь у тиші.
Ти одна, що назавжди лишилась,
Білим снігом до мене явилась.
Поверни мені наші ті ночі,
Де в обіймах зникали години.
Ми сміялись, як діти, так щиро,
Я все те пам’ятаю до нині.
Поверни мені наші ті ночі,
Де в обіймах зникали години.
Ми сміялись, як діти, так щиро,
Я все те пам’ятаю до нині.