Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
Та й так собі гадаю.
Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.
Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.
Ага, мила! Ага, мила!
Як тяжко виглядати,
Личко твоє помарніло,
Красоньки не пізнати.
Так дай, мила, уста свої,
Нехай ще раз поцілую,
Серце моє горить вогнем,
Любов до тебе я чую.
Так дай, мила, уста свої,
Нехай ще раз поцілую,
Серце моє горить вогнем,
Любов до тебе я чую.
Любов-кохання, мов той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик, що на весні,
Що високо літає.
Тож бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо відцвітуть сади навесні,-
Не вернеться кохання.
Тож бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо відцвітуть сади навесні,-
Не вернеться кохання.
