Зоре моя вечірняя
Зійди над горою
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає
Як у дніпра веселочка
Воду позичає
Як широка сокорина
Віти розпустила
А над самою водою
Верба похилилась
Аж по воді розіслала
Зеленії віти
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти
Як у полі на могилі
Вовкулак ночує
А сич в лісі, та й на стрісі
Недолю віщує
Як сон-трава при долині
Вночі розцвітає
А про людей — тай нехай їм
Я їх добре знаю
Добре знаю, зоре моя
Мій друже єдиний
І хто знає, що діється
В нас на україні
А я знаю — і розкажу
Тоді й спать не ляжу
А ти завтра тихесенько
Богові розкажеш
Зоре моя вечірняя
Зійди над горою
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає
Як у дніпра веселочка
Воду позичає