Закрутила, наче вихор у степу
І тепер я днями спокою не знаю
Я шукаю слід твій навіть на даху
Бо без тебе я, як місяць, блукаю
Ти не ховайся за високими хатами
Голос твій почую, навіть за вітрами
Ой, вернися, Мавко, на мої пороги
Я дивлюся в небо – де ж твої дороги
Бо моєму серцю тебе вже не бачить
Твоє миле личко – мені не пробачить
Очі твої бачив, мов зірки далекі
А вуста – мов мед, гарні і тихенькі
І чому ти, ри́бко, все таки втікаєш
Ти чарівна, знаєш? Ти найкраще, знаєш
Ти не ховайся за високими хатами
Голос твій почую, навіть за вітрами
Ой, вернися, Мавко, на мої пороги
Я дивлюся в небо – де ж твої дороги
Бо моєму серцю тебе вже не бачить
Твоє миле личко – мені не пробачить
Ой, вернися, Мавко, на мої пороги
Я дивлюся в небо – де ж твої дороги
Бо моєму серцю тебе вже не бачить
Твоє миле личко – мені не пробачить
