Угу.
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом п'єш Chivas
Моє життя це квест
І я так радуюсь, сьогодні не складаю жоден тест.
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом п'єш Chivas
Моє життя це квест
І я так радуюсь, сьогодні не складаю жоден тест.
У мене є два
Два дні на тиждень, щоб відчути власне серцебиття,
Бо так болить голова, угу, угу,
Від цих робочих: "Що ти, як ти, і коли напишеш?"
Мамо, Боже, знову міраж на фоні ніким
Мінаж каже, що їде на пляж, що за сеть, що за дич.
Ми будем рухатись так, нам може зносити дах,
Метафорично чи ні, такі реалії нині, але я що?
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом п'єш Chivas
I wanna feel your breath
І я так радуюсь, що між нами відчувається прогрес.
Я відганяю стрес (I guess)
Ти з льодом п'єш Chivas
Тут за правду демас,
Та я так радуюсь, що сьогодні не складаю жоден тест.
Забудь усі скандали, яка б музика не грала
Ти стоїш у центрі залу і нагріба,
Яка була запара, хто купив собі собаку, хто поїде на Канари чи у Санта-Фе,
Де шукають проблеми, в чім корінь дилем,
Вони легко потрапили в пастку.
Всі погані думки відійшли у кутки,
Тож не даєм на голову впасти,
Не даєм на голову впасти,
Не даєм, не даєм, не дай!
З тіней цих не втекти
Від власних прикрощів.
Прошу, лиши мені
Всіх роздумів товщі.
Не стій,
До світерк...
Гнів путу сама
Облиш свої слова.
[нерозбірливо]
Врешті-решт ми тут різні і однакові, змолоду ранені, трішки попаяні,
Але в кожного своя історія, як герої у фантасмагорії.
Я ще маю що вам сказати, тож залиште прохід у кімнату,
Хочу бачити вас і вдихати аромат солодкої вати.
Тут відбулось уже стільки всього: і любов, і розлука, і горе,
Хтось закоханий, а хтось тосами викладає загони непрохані,
І питання одне зависає у просторі:
Хто з нас як доживе до осені?
