Ніхто ніколи не казав, що я не впораюсь
Чому тоді мені аж так
Важливо вам подобатись?
Я ніби проживаю не свою історію
А той, хто її написав
Покинув авдиторію
І дивиться зі скелі вниз
Він пам'ятає, що колись
Так само важко вгору ліз
Ну і дивись, ну і дивись
Я буду там, де йдуть на біс
І проливають сотні сліз
Аби нарешті стати кимсь
Де мій знак
Що я колись звернула не туди?
Хай це кліше, але мені і справді вже нема куди іти
Як же так?
Я намагаюсь догодити всім
Та мені треба тільки щоб один мене по-справжньому любив
По-справжньому любив
По-справжньому любив
І, певно, ти бажав мені гарних, простих речей
Але від цього ні на цент
Вже не стає менш боляче
А я не знала, як тобі просто сказать про це
Так важко знайти аргумент
Коли з тобою лице в лице
І дивиться зі скелі вниз
Він пам'ятає, що колись
Так само важко вгору ліз
Ну і дивись, ну і дивись
Я буду там, де йдуть на біс
І проливають сотні сліз
Аби нарешті стати кимсь
Де мій знак
Що я колись звернула не туди?
Хай це кліше, але мені і справді вже нема куди іти
Як же так?
Я намагаюсь догодити всім
Та мені треба тільки щоб один мене по-справжньому любив
По-справжньому любив
По-справжньому любив
По-справжньому любив, любив, любив
По-справжньому любив
По-справжньому любив
