У райському саду (Яворина)

Я на світі прожив
Наче спалах зорі
На світанні
Наче крапля роси
Наче крик журавля
Тільки мить
Я не вірив ніяк
Що й до мене прийде
День останній
І в жертовнім вогні
Моє серце
На попіл згорить

Я ж так щедро кохав
Я так вірив у зорі і очі
І душею своєю я вас
Як умів причащав
Але видно господь
Мені краще життя
Напророчив
І до себе забрав
Щоб у райськім саду
Я співав

На могилі моїй посадіть
Молоду яворину
І не плачте за мною
За мною заплаче рідня
Я любив вас усіх
Та найбільше любив
Україну
Певно в цьому і є
Та найважча
Провина моя

Хай душа переселиться
В дивний той рай
Потойбічний
Де таких як і я
Назліталася ціла сімя
Тільки нащо мені
Ті блаженства розкішні
І вічні
Як мені не всміхнеться
Донька сиротинка моя

У далеких світах
Якось раптом
Усе я покину
Бо ввійде мені в душу
Сльозиною і чебрецем
І додому хоч вітром
Хоч променем сонця
Полину
І легенько війну
Над твоїм україно лицем