Пливуть літа високо, лебедино
Наздоганяють вже і червень мій
Що ти несеш в собі, грядуща днино
Яку ти, Боже, долю стелиш їй
Скажи, скажи, чи так іду, як маю
Іти, коли сплелися біль і зло
І хтось зловмисно терези хитає
Аби добру і людям не везло
Роки мої, прожиті й пережиті
Злітаймось до отецької оселі
На сповідь, щоб їй душу всю відкрити
Чим був донині у житті щасливим
Що їй скажу? Я, друзі, завжди з вами
Всім дорожу я з батьківськрї школи
Бо завтра йду так, як ідуть до храму
І не зійду з дороги я ніколи
А друзів мав, сьогодні також маю
Хтось звав до бою, хтось - іти в обхід
А інший радив, щоб незгоди краю
Не брав на плечі молодечих літ
Я слухав їх, а в небі синім-синім
Десь червень-лебідь скринув над селом
Ми разом, друзі, сильні, як єдині
Хай не торкне нас розбрату крило
Роки мої, прожиті й пережиті
Злітаймось до отецької оселі
На сповідь, щоб їй душу всю відкрити
Чим був донині у житті щасливим
Що їй скажу? Я, друзі, завжди з вами
Всім дорожу я з батьківськрї школи
Бо завтра йду так, як ідуть до храму
І не зійду з дороги я ніколи
Нас вибрав час, не ми його обрали
Цю істину приймаю, але ту
Що край чужинці вічно гвалтували
І не наш край ніколи не прийму
Тож станьмо ми плече в плече з тобою
Аби ніхто ніколи не посмів
Хрестами торгувати й сивиною
А долями живих - і поготів
Роки мої, прожиті й пережиті
Злітаймось до отецької оселі
На сповідь, щоб їй душу всю відкрити
Чим був донині у житті щасливим
Що їй скажу? Я, друзі, завжди з вами
Всім дорожу я з батьківськрї школи
Бо завтра йду так, як ідуть до храму
І не зійду з дороги я ніколи
