До тебе знову повернусь,
І хочу вірити чомусь,
Що може в іншому житті
З тобою будемо не ті.
Ми разом будемо і нас
Не зможе розлучити час,
А нині розминулись ми
Махнула юність нам крильми.
А я до тебе повернусь,
Хоч пролетіли вже роки.
Ми були порізно чомусь,
Як береги два у ріки.
Троянди білі принесу,
І на порозі покладу.
Як зорі упадуть в росу,
Тоді до тебе я прийду.
Ішла по місту ти, немов
Сама весна, сама любов,
А біля тебе донька йшла.
Ти долю у житті знайшла,
Вже влаштував своє і я:
Є в мене хата і сім'я,
Але прости, мене прости,
У снах пишу тобі листи.
А я до тебе повернусь,
Хоч пролетіли вже роки.
Ми були порізно чомусь,
Як береги два у ріки.
Троянди білі принесу,
І на порозі покладу.
Як зорі упадуть в росу,
Тоді до тебе я прийду.
А я до тебе повернусь,
Хоч пролетіли вже роки.
Ми були порізно чомусь,
Як береги два у ріки.
Троянди білі принесу,
І на порозі покладу.
Як зорі упадуть в росу,
Тоді до тебе я прийду.
