Розійшлись шляхи, дороги розійшлись,
Ми шукали довго щастя – не знайшли.
Ти шукала свою доля в чужині,
Та зустрілась несподівано мені.
Ті зірки і схожий вечір, як життя,
Хай немає дням далеким вороття
Говорили до світання я і ти,
Щоб на мить своє кохання віднайти.
Ти не повірила, в нас не повірила,
В теплому вирії зникла колись.
Ти не повірила, в нас не повірила,
Кличеш тепер: "Моє щастя озвись!"
В наші вікна зазирає світло дня,
Ніч, як свічка, догорає, сни летять.
Не такі вже безтурботні стали ми,
Бо гірчить терпка самотність восени.
Ти із вечора до рання крізь сніги
Не мені несла кохання на роки.
Розійшлись шляхи, дороги розійшлись,
Ми шукали довго щастя – не знайшли.
Ти не повірила, в нас не повірила,
В теплому вирії зникла колись.
Ти не повірила, в нас не повірила,
Кличеш тепер: "Моє щастя озвись!"
Ти із вечора до рання крізь сніги
Не мені несла кохання на роки.
Розійшлись шляхи, дороги розійшлись,
Ми шукали довго щастя – не знайшли.
Ти не повірила, в нас не повірила,
В теплому вирії зникла колись.
Ти не повірила, в нас не повірила,
Кличеш тепер: "Моє щастя озвись!"