На краю, мого села, стоїть сатара хатина довгими вечорами, пісні лунали милі.
Там на лавці сидів хлопчина, з карими очима, все співав, пісень народних, витягав невміло.
Гітару візьми, зіграй ти на ній,
Співай для людей, віру, надію, любов ти неси.
Співай сину так,
Щоб в душу запало,
Батьківських пісень
І щоб не було мало
А коли літечко, мама раненько будила
Важко було працювати ручки маленькі томились. Гартувався, міцнів духом, той малий хлопчина,
І батьківську ту пораду, ніс по життю єдину
Гітару візьми, зіграй ти на ній,
Співай для людей, віру, надію, любов ти неси.
Співай сину так,
Щоб в душу запало,
Батьківських пісень
І щоб не було мало
Батьківська порада та
Завжди була зім ною
З нею йшов все життя
Різні були пригоди
Доюрим будь, чесним будь,
Говорила мати
І ніколи не забудь
Ті прості поради
Гітару візьми, зіграй ти на ній,
Співай для людей, віру, надію, любов ти неси.
Співай сину так,
Щоб в душу запало,
Батьківських пісень
І щоб не було мало
