Ми з вами є на тій землі,
Як клавіші на піаніно.
Хтось - бемоль, а хтось - дієз,
Але в кінці з нас кожен – людина.
Хтось - біла клавіша, а хтось –
Фальшива, брудна, чорна нoта.
Хтось завжди буде - "за",
А хтось обов'язково буде – "проти".
Часом так є, шо хочеш заграти соло
На одній струні, знайди в собі сили скоро.
Часом так є, шо хочеш, хочеш
На одній струні, знайди в собі сили.
і хтось придумав ше до нас,
Шо білих клавіш трохи більше,
А чорні вище них стоять,
Їх зачіпити пальцем легше.
і так живемо в сім октав,
Маестро тисне на педалі,
Хто пан між нами, хто пропав.
Вистава довга - їдем далі.
Ми – маленькі молоточки,
Ми – частинки піаніно,
Граєм міліон мелодій,
Б'єм по струнах своїм тілом.
Часом так є, шо хочеш заграти соло
На одній струні, знайди в собі сили скоро.
Часом так є, шо хочеш, хочеш
На одній струні, знайди в собі сили
