(Ніхто не зробить то без нас)
І вже тоді, коли розтане моя кров
І сльози перестануть бути просто снігом
Я на твоїй спині напишу язиком
Про то, як терпне і німіє моє тіло
(О-о-о-о, а-і-я, а-і-я, а-і-я, а-і-я)
І вже тоді, коли розсиплеться земля
А моя шкіра перестане бути моя
Я знайду спосіб зупинити то життя
Шоб знов побачити, як поміняли колір
Ті очі, шо міняють колір
Ті руки, шо тримають час
Я не шукаю вже нікого
Ніхто не зробить то без нас
А зимна стеля не дає без тебе спати
На стелі хтось мені показує кіно
Кіно про очі, шо самі міняють колір
Я все чекаю на останній епізод
Ті очі знов міняють колір
Ті руки знов тримають час
Я не шукаю вже нікого
Ніхто не зробить то без нас
(Ніхто не зробить то без нас)
(Ніхто не зробить, зробить знак без нас)
І очі знов міняють колір
І руки знов тримають час
Я не шукаю вже нікого
Ніхто не зробить то без нас
І очі знов (і очі знов міняють колір) міняють колір
І руки знов (і руки знов тримають час) тримають час
Я не шукаю (я не шукаю вже нікого) вже нікого
(Вже нікого, вже нікого, вже нікого, вже нікого)
