Повітря пахне як твоя шия
Шо я собі думаю вітер виє й в голові
Протяги не ходять потяги туди, де ти
Твій комір пахнув, як повітря витру краплі солі
Можеш вірити, я мала
Горда, хай стисло горло, та
Я залунаю з бордів акордами
Не коло мене твої сни
Не коло мене дві весни
І колір неба ніби зник
Ніби звик до зими
Мені б до тебе хоч на мить
Мені б до тебе, як болить
Питаю в неба відповідь
Де там ми, де там ми, де
Я пам'ятаю смак крапель солі
Твої очі тут, в телефоні кожну мить
Ночами палають, а з ними і серце моє
І вечір тягне із мене жили
День чи тиждень сам, неважливо
Я не там, де ти дивишся сни
І не там, де між ранками сонце встає
Не коло мене твої сни
Не коло мене дві весни
І колір неба ніби зник
Ніби звик до зими
Мені б до тебе хоч на мить
Мені б до тебе, як болить
Питаю в неба відповідь
Де там ми, де там ми, де
Де там ми, де там ми, де
Не коло мене твої сни
Не коло мене дві весни
І колір неба ніби зник
Ніби звик до зими
Мені б до тебе хоч на мить
Мені б до тебе, як болить
Питаю в неба відповідь
Де там ми, де там ми, де
Де там ми, де там ми, де
