Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Насувалась хмара страшна
Затуляючи землю від світла
Крижаною стала весна
Докорінно змінились обличчя
Ми на гору високу й круту
Мусим камінь важкий підіймати
Й несучи вагу не людську
Пісню сумно-веселу співати
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Геть, думи сумні!
Ми здатні крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Вільно жити і не боятись!
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
А як зникнуть хмари густі
Запалають гнізда ворожі
Хай дорога правди важка
Та інакше бути не може
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
