Куди ведете всі дороги, вулиці
Ви шукали гроші, мушлі, похибки, на лиці
Пакети у руці, паркет і мильниці
Тільки проблеми ці
Забрали серце, мозок, душу
Я не знаю, скільки нам іще ходить по колу
Бути кимось, знати когось
Потім закривати себе вдома
Я не знаю, та життя несеться
А ми з вами ніби там на фоні
Б’єм у стіни хто ми діти війни зміни
Хоч ми всі схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може очі в нас різні
Але думки такі ж тривожні
Ми всі схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може, зново, зново все почнем
Ми схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може очі в нас різні
Але думки такі ж тривожні
Ми всі схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може, зново, зново все почнем
Вони хотіли вбити мрію
Та я не продам надію
Ми переживем повір
Та пробачити не вмієм
Вони хотіли вкрасти серце
Що всередині так б’ється
І з ним разом б’ємось ми
Називаємось людьми
Це війна твоя, не вічне я
Та наша віра вічна
Твій біль – це брехня
А наша правда
Буде жити в звичках
Бачиш нас ми разом
Тут стоїмо хоч і очі різні
Та нам все одно
Ми – покоління вічне
Ми – ця пісня
Хоч ми всі схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може очі в нас різні
Але думки такі ж тривожні
Ми всі схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може, зново, зново все почнем
Ми схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може очі в нас різні
Але думки такі ж тривожні
Ми всі схожі, так схожі, так схожі
Може, навіть трохи
Може, зново, зново все почнем