Ти писала йому,
Він не відповідав...
Ти забила на гордість свою.
І здавалось тобі,
Що на тебе чекав,
Що тебе він кохав лиш одну...
І в кімнаті пустій ти вже тисячу раз
По частинках збирала себе!
Та настане той день,
Та настане той час,
Коли він до тебе прийде
Не плач, красива,
Він ще вернеться,
І твоє щастя тобі всміхнеться.
Він відчуває,
Що ще кохає...
Та як сказати про це не знає.
Він, напевно, хотів написати тобі,
Але ти була не в мережі.
В голові підбирав сотні правильних слів,
Щоб сказати усе, що в душі.
Він боровся, не знав, що від себе втікав,
І закрив своє серце від всіх...
Але в кожній наступній щоразу шукав
Твої очі і твій щирий сміх.