А ти сиділа у кафешці, ревіла
Думала його забудеш, все одно так боліло!
Він не вартий твого серця, як би ти не хотіла
Не плач, красива... Не плач, красива
А ти сиділа у кафешці, ревіла
Думала його забудеш, все одно так боліло!
Він не вартий твого серця, як би ти не хотіла
Не плач, красива
Не сиди, не плач сама, йому не треба це
Допиваєш крайню пляшку, щоб забути все
Всю окутали думки, дивишся в дзеркальце
Думала, що саме той, і одягнеш кільце
Так буває у житті, коли настане стоп
Коли в стосунки треба глянуть через телескоп
Тільки не сумуй, мала — це все лише урок
Витри сльози на очах і лети до зірок
А ти сиділа у кафешці, ревіла
Думала його забудеш, все одно так боліло!
Він не вартий твого серця, як би ти не хотіла
Не плач, красива
Як казав Шевченко: "Лихо жить з думками!"
Відпусти його, бо це душевні плями
Не сумуй, дівчино, скільки ще таких буде
Це не кінець, ти подивись, скільки крутих людей
Так буває у житті, коли настане стоп
Коли в стосунки треба глянуть через телескоп
Тільки не сумуй, мала — це все лише урок
Витри сльози на очах і лети до зірок
А ти сиділа у кафешці, ревіла
Думала його забудеш, все одно так боліло!
Він не вартий твого серця, як би ти не хотіла
Не плач, красива
А ти сиділа у кафешці, ревіла
Думала його забудеш, все одно так боліло!
Він не вартий твого серця, як би ти не хотіла
Не плач, красива
