На дворі весна, і ярмарок в місті,
Та бабця пішла, купила щось їсти.
На стежці — мішок, та бабця знайшла,
І купа грошей у ньому була.
Грошей не взяла — пішла собі далі,
Тут два мужики її наздогнали.
"Чого не взяла мішка ти того?"
І каже вона: "Що гроші — це зло!"
Гроші — то є зло,
Ти їх не бери!
Гроші — то є зло,
Ти далі іди.
Сміялись вони — і гроші забрали,
Під дубом старим добро розділяли.
"Та бабця дурна!" — молодший сказав,
Коли із мішка скарби діставав.
Все рівно зійшлось — скарби поділили,
І діло обмить вони захотіли.
Молодший пішов за пляшкой в село,
А старший оставсь чекати його.
Гроші — то є зло,
Ти їх не бери!
Гроші — то є зло,
Ти далі іди.
"Я, мабуть, уб’ю того молодого",
Подумав старий — і сів край дороги.
А інший ішов і думав собі:
"Його отрую — всі гроші мої".
Коли цей прийшов — старий взяв ножа,
Зарізав його і гроші забрав.
І чарку налив, щоб туга пройшла,
Та випив до дна — і смерть тут прийшла.
Гроші — то є зло,
Ти їх не бери!
Гроші — то є зло,
Ти далі іди.
