Повний місяць до біди, до біди, до біди
Ганнуся йшла до сатани сатани сатани
Стежкою вела весна, ой весна, ой весна
Не зустрінеться красна, ой весна, ой красна
Білою хустиною коси її змотані
І полин-трава веде стежкою до омуту
Сльози омивають дно, берег розливається
Перший і в останній раз вона з життям прощається
Скільки вітру ти пила, ти пила, ти пила
Любов-мережево плела, ой плела, ой плела
Поклонялася вогню, ой вогню, ой вогню
Згубила долю ти свою, ти свою, ти свою
Повний місяць до біди, до біди, до біди
Ганнуся йшла до сатани сатани сатани
Коси повнії води, ой води, ой води
Там заснеш ти назавжди, назавжди, назавжди
