Чом не спиш,
Моя люба?
Твій париж
Ніде не згубиться.
Чом не спиш,
Кусаєш губи,
Гадаєш — любить він чи не любить?
Зачинені вікна, зачинена брама.
Ти знову на кухні, ти трішечки пʼяна,
Збираєш докупи старе фортепіано.
Хіба не втомилась йому бути мамою?
В нього там справи, у нього там бізнес.
Він на вихідних — у оточенні принцес,
І разом із собою тебе він не візьме.
Він просто байдужий, а в тебе новий стрес.
Як же так?
По колу питають знайомі,
І вчора питала родина:
«він мудак,
А ти ще хотіла сім’ю
І від нього хотіла дитину».
Мабуть, знак,
Що в нього раптово в дорозі,
В машині лопнула шина.
І він не приїде сьогодні,
Бо, бачиш, надворі вже пізня година.
Чом не спиш,
Моя люба?
Твій париж
Ніде не згубиться.
Чом не спиш,
Кусаєш губи,
Гадаєш — любить він чи не любить?
Чом не спиш,
Моя люба?
Твій париж
Ніде не згубиться.
Чом не спиш,
Кусаєш губи,
Гадаєш — любить він чи не любить?
Бла-бла-бла-бла-бла —
Усі його слова немов зола.
Для нього була гра,
Та ти залишилась жива.
Згадай, що ти була права.
Купила білети, зібрала валізи —
І завтра на тебе чекає варшава.
І хай не питає чому, і не лізе —
Це вже не його юриспруденції справа.
А там, на літак, хоч далеко від дому, —
Давай, моя люба, поправлю корону.
Ти все й сама знала, і все сама чула.
Я хочу, щоб ти це нарешті збагнула.
Чом не спиш,
Моя люба?
Твій париж
Ніде не згубиться.
Чом не спиш,
Кусаєш губи,
Гадаєш — любить він чи не любить?
Чом не спиш,
Моя люба?
Твій париж
Ніде не згубиться.
Чом не спиш,
Кусаєш губи,
Гадаєш — любить він чи не любить?