Я втомився, все до болю знайомо
На душі, як у кімнаті без дому
Нічо не хочу, нічо не жду
Відвикаю від життя, мов цвіт у саду
Прокидаюсь і, ніби, дарма
День, як затяжна тюрма
Сил нема, не горить вогонь
Від води і сурми Боже боронь
Я б забув своє імʼя
Не провів би тут і дня
Стер би все від а до я
Я б забув своє імʼя
Не провів би тут і дня
Стер би все від а до я
Смішать чужі розмови у місті
Я в кожній фразі зайвий гість
Навіть весна, що гріє листя
Пройшла повз мене, а не крізь
Думки, як мухи, гудуть у скроні
Цілі стліли, мов папір в долоні
Зникають мрії , як у птахів пірʼя
Давай грішний кидай камінням
Я б забув своє імʼя
Не провів би тут і дня
Стер би все від а до я
Я б забув своє імʼя
Я б забув своє імʼя
Не провів би тут і дня
Стер би все від а до я
