Давай ми не будем кричати людям
Як сильно любим, ми ж просто любим
Давай ми не будем робити сцени й бурі
Давай не будем брехати всім, що вільні
Пускати по венах вогні й сирени
Немає сенсу в нас своя залежність
Ти кусаєш міцно, я колю, навіщо?
Задаю питання: невже це наша вічність?
Ти не можеш бути і не відпустиш
Ковтнув отрути і падаю у твої пути
І я здаюсь і падаю в твої руки
Знаю, що не відпустиш -
Тримаєш міцно мене
А я здаюсь і падаю в твої руки
Ти мене не відпустиш -
Тримаєш міцно мене у собі,
А я тобі здаюсь…
Давай ми не будем, давай без цих ілюзій
Що ще себе шукаєм - ми все про себе знаєм
Давай ти не будеш ставити знов під сумнів
Усе, що я сказав - так ніби я казкар
Давай я не буду поливати знов на тебе брудом
Він не твій - пробач, я не хотів
Сідати в ракету і летіти десь далеко в небо
Немає сенсу - ти моя планета…
І я здаюсь і падаю в твої руки
Знаю, що не відпустиш -
Тримаєш міцно мене
А я здаюсь і падаю в твої руки
Ти мене не відпустиш -
Тримаєш міцно мене у собі,
А я тобі здаюсь
І падаю, падаю, падаю
Падаю, падаю, падаю
Падаю в руки твої, як дитина мала
Падаю, падаю, падаю
Як дитина мала, як дитина мала
Давай ми не будем кричати людям
Як сильно любим - ми ж просто любим
