Білий Ангел

Так звично знову сходить сонце
Над злими й добрими людьми
Виблискує сльозою в оці
Бісер, розтоптаний свиньми
Неправда видерлась у люди
А істина - у стороні
Так видно, хто якого духу
Що у тобі є і в мені

А білий Ангел ввесь посивів
Молитися ж не перестав
О, Господи, за все спасибі
За все, що Ти мені послав
Прости, що падаю постійно
Що балансую на краю
Зціли в своїх святих обіймах
Душу скалічену мою

Квітує гордість, мучить совість
Регочуть п’яні животи
Ось вона, сита тимчасовість
Душа голодна, як завжди
Язик направо і наліво
Як та мітла, мете сміття
Всі так обманюються сліпо
Не розібравшись до пуття