Чистим білим цвітом квітува калина…
Мати научала дівчину- дитину:
«Іди, доню, в люди – та не довіряйся,
Щоб ти не робила – мудрою лишайся.
Не люби жонатих – потім буде біда:
Будеш часто плакать, будеш не щаслива»-
Мати життя знає, серцем своїм радить:
«Кого більше любиш – той найшвидше зрадить!»
Мати каже правду… На те й вона – мати…
Матінку послухать – долю кращу мати…
Мати каже правду… Правди тої сила…
«Мамо, ти ж казала… Мамо, ти ж просила!..»
Чистим білим цвітом квітува калина…
Мати научала – слухала дівчина:
«Жити не можливо, щоб не помилитись:
День – щоб одружитись… Вік – щоб розлучитись!
Ти любов зустрінеш - там, де не чекаєш…
Подруг як не маєш – ворогів не знаєш…
Научись мовчати - будь в душі красива,
Будеш доню мудра – я не буду сива…
Мати каже правду… На те й вона – мати…
Матінку послухать – долю кращу мати…
Мати каже правду… Правди тої сила…
«Мамо, ти ж казала… Мамо, ти ж просила!..»
