Голубе сивий, чом крила ламаеш?
Чому топчеш землю, чому не літаєш?
Чому губиш пір’я, чому не воркуєш?
Чому під дощем змок до нитки, не чуєш.
Біла голубка всьому є виною,
кликала в небо мене за собою.
Вабила, бавила, та не любила,
чорного ворона погляд ловила.
Біла голубка всьому є виною,
кликала в небо мене за собою.
Вабила, бавила, та не любила,
чорного ворона погляд ловила.
Голубе сивий, чом душу виймаєш?
Чом замість хліба ти сльози ковтаєш?
Чому схилив голову і досі сумуєш?
Чому доброю звісткою світ не дивуєш.
Біла голубка всьому є виною,
кликала в небо мене за собою.
Вабила, бавила, та не любила,
чорного ворона погляд ловила.
Біла голубка всьому є виною,
кликала в небо мене за собою.
Вабила, бавила, та не любила,
чорного ворона погляд ловила.
