Душа моя болить, запалена журбою,
Завжди я рушив світом, світ мене вловив.
Трохи втомивсь, але нескорений судьбою,
Прости мене, що так я довго не дзвонив.
Я – мандрівник, шалений вітер, степова билина,
Біжали хмари в небі, я від життя біжав.
Дощами нічка плаче,
Дощами нічка плаче,
Моє серденько скаче, співа пташиний клин,
Я – знову твій, моя Жаклін.
Я повернувсь, прости, пробач мені, кохано,
Твоїх очей знайомі мене ранять промінці.
Мінливий світ, і я, можливо, помилявся,
Бог – нам суддя, в тебе – каблучка на руці.
Сумніви – геть, хай буде все, як вчора,
Вино і квіти, друзі, тости і пісні.
Дощами нічка плаче,
Дощами нічка плаче,
Серденько моє скаче, співа пташиний клин,
Я – знову твій, моя Жаклін.
Дощами нічка плаче,
Дощами нічка плаче,
Моє серденько скаче, співа пташиний клин,
Я – знову твій, моя Жаклін
Слідкуй:
