На світанку прохолода серце обіймає
Ніжна пісня його врода то все омана
Як його зелені очі цілувало сонце
А коли пішов зурочив долю на долонці
Ой зозуле моя розкажи благаю
Де блукає доля може там за краєм
Ой зозуле моя ти не плач благаю
Та любов неволя як втекти не знаю
Надівав мені обручку тільки не весільну
Віддала за чари душу наче божевільна
На світанку прохолода спокій не дарує
Ніжна пісня його врода другум зачарує
Ой зозуле моя розкажи благаю
Де блукає доля може там за краєм
Ой зозуле моя ти не плач благаю
Та любов неволя як втекти не знаю
Ой зозуле моя розкажи благаю
Де блукає доля може там за краєм
Ой зозуле моя ти не плач благаю
Та любов неволя як втекти не знаю
Ой зозуле моя
Та любов неволя
Ой зозуле моя
