Ми ідем, на дев'ятий день в нас закінчується вода
Де не глянеш - один пісок, завойовує мов орда
Все - навколо і поміж нас, i стискає на шиї пальці час
Кожну мить озираюсь я, там немає ніхто води
Із останіх ми сил ідем, всi забули: чому i куди
Стiльки золота у мішках, але правда вже у моїх думках
Караван! Я віддам тобі моє золото, бо воно обман
Ти поведи мене туди, де чудодійної води - океан
Ми ідем, на дев'ятий день в нас закінчуються слова
Кожен раз - той самий міраж, тільки тінь кожен раз нова
Все зэявляється поміж нас i стискає на шиї пальці час
Боже мій, я - нехочу так! Дай же сил не здаватися
Я не бачив, куди пішов. Не хотів зупинятися
Моє золото у мішках... Та життя моє - в твоїх руках
Караван! Я віддам тобі моє золото, бо воно обман
Ти поведи мене туди, де чудодійної води - океан
Караван! Я віддам тобі моє золото, бо воно обман
Ти поведи мене туди, де чудодійної води - океан
Караван! Забирай назад своє золото, бо воно обман
Ти поведи мене туди, де чудодійної води - океан
