Я без тебе як вокзал, де давно мовчить перон,
як останній той ліхтарик, що не бачив вже долонь,
як листок без календару, як без вітру вітрила,
ти була моїм світанком, а лишилась лиш гроза.
Він без мене мама-джан, як без плану караван,
як верблюди без води, без Корану мусульман,
як циганка без колоди, як без дози наркоман,
як без дерева плоди, як без солі океан.
Я без тебе джана-джан, як без плану караван,
як верблюди без води, без Корану мусульман,
як циганка без колоди, як без дози наркоман,
як без дерева плоди, як без солі океан.
Я без тебе як касета, де жувало треки всі,
як під'їзд без світла ночі, як без зірки місяці,
як трамвай без колії, як без дому журавлі,
серце крутить на повторі наші спалені жалі.
Він без мене мама-джан, як без плану караван,
як верблюди без води, без Корану мусульман,
як циганка без колоди, як без дози наркоман,
як без дерева плоди, як без солі океан.
Я без тебе джана-джан, як без плану караван,
як верблюди без води, без Корану мусульман,
як циганка без колоди, як без дози наркоман,
як без дерева плоди, як без солі океан.
