Не кидай мені свої карти
Я і так знаю хто ти
Нам, напевно, більше не варто
Збуджені телемости
Будувати і головою вниз
Падати й падати
Не кидай мені свої карти
Я і так знаю хто ми
Нам давно уже було би варто
Стати невидимими
Для холодної, як чужий готель
І нудної зими
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад
Листопад, стали видимими ми знов
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад
Листопад, листопад, листопад
Ти все далі, далі і далі
І сльоза – холодне скло
І, здається, більше немає
Днів, які б не замело
Але кожен з нас у своїх снах
Бачить тільки тепло
За вікном ми – вулиці свято
За вікном ми – радість і сміх
Знову той лиш може почати
В серці хто забути зміг
Мов холодний, як чужий готель
І пронизливий сніг
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад
Листопад, стали видимими ми знов
Ми так ховалися від зими
18 хвилин назад
Листопад, листопад, листопад
