Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Тільки-но збудували місто
Навіть ще не встигли його заселити
Вже пророк Єремія плакав над ним
Як над давно спорожнілим
І з кожної його сльози тоді проростало сонце
І всім казало що не сонце воно
А жовта кульбаба
Тільки-но збудували місто
Навіть ще не встигли його заселити
Вже пророк Єремія плакав над ним
Як над давно спорожнілим.
І з кожної його сльози тоді
Виростало сонце
І всім казало що не сонце воно
А жовта кульбаба
І тільки-но сонце промовляло
це як сиве птаство облітало
його звідусіль називаючи його кульбабиними дітьми
Але варто було вітрові хоча б тихесенько повіяти
Сиве птаство відлітало геть і вже не поверталось
І тільки-но сонце промовляло
це як сиве птаство облітало
його звідусіль називаючи його кульбабиними дітьми
Але варто було вітрові хоча б тихесенько повіяти
Сиве птаство відлітало геть і вже не поверталось
І тільки-но сонце промовляло
це як сиве птаство облітало
його звідусіль називаючи його кульбабиними дітьми
Але варто було вітрові хоча б тихесенько повіяти
Сиве птаство відлітало геть і вже не поверталось
Тільки-но збудували місто
Ще навіть не встигли його заселити
Вже пророк Єремія плакав над ним
Як над давно спорожнілим.
І з кожної його сльози тоді проростало сонце
І всім казало що не сонце воно
А жовта кульбаба
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
Єремія плакав
