Яке це щастя, мати ту родину.
Велику і міцну, мов та стіна.
Ми - пташенята, маєм кров єдину,
А тато й мама - наші два крила.
В однім гніздечку разом всі зростаєм,
А потім обираємо шляхи.
І впевнено ми по життю літаєм,
Як навчили нас тому батьки.
Моя родина, моя перлина!
Вона велика, сильна і єдина.
Багато нас, зберемось ми усі
У рідне коло раз і назавжди!
В яку б країну не закинула нас доля,
У тебе в серці є твоя сім’я.
Твоє коріння та твоя опора,
Тебе на відстані підтримає вона.
Коли на крилах щастя повертаюсь
У рідний дім, на батьківський поріг,
На швидку зустріч нашу сподіваюсь,
Моя родина - це мій оберіг.
Моя родина, ти моя перлина!
Вона велика, сильна і єдина.
Багато нас, зберемось ми усі
У рідне коло раз і назавжди!
Ланцюг родинний розірвать не зможуть:
Ні відстані, ні біди, ні війна.
І кожен день за всіх молюся: «Боже…»
Коли ми разом, на душі весна.
Моя Родина, моя Родина!
Вона велика, сильна і єдина.
Багато нас, зберемось ми усі
У рідне коло раз і назавжди!
Моя Родина, ти моя Перлина!
Вона велика, сильна і єдина.
Багато нас, зберемось ми усі
У рідне коло раз і назавжди!
