Чернівці

Місяць зорі збирає в намисто,
Усміхається нам у вікно.
І вже спить зачароване місто,
Спочиває до ранку воно.
Я до себе тебе пригортаю
І нікому тебе не віддам.
Я тебе і це місто кохаю.
І присвячую пісню цю Вам.

Чернівці, Чернівці.
Не забути ніколи нам ночі ці.
Неповторну твою красу
Я у серці своїм несу.
Чернівці, Чернівці.
Ти тримай моє серце в своїй руці.
Тільки ніжно його тримай
І ніколи не відпускай.

Я мандрую по світу багато,
Візерунки малюю доріг.
Но повірте завжди як на свято
Повертаюсь на рідний поріг.
І радію неначе дитина,
Коли зустрічі мить настає.
Чернівці - рідне місто єдине,
Де зустрів я кохання моє.