Я сьогодні зрозумів,
Що, мабуть, не зумів
Для тебе стати цілим світом.
Я не питиму нектар
Із твоїх солодких чар
Щоб забути і за все простити.
Ти спустилася з небес
І я гойдав тебе.
Немов на човнику-долоні.
Ти була моїм вином
Ти була солодким сном,
А стала назавжди безсонням
Не кажи мені про те, що я єдиний.
Хай летять слова у вирій, наче птах.
А любов твоя - це просто павутина,
Я тепер лиш спогад на твоїх вустах.
Я сьогодні не такий,
І голос твій дзвінкий
Вже більше не звучить небесно.
Я з собою заберу
Лише спогади про гру,
Мою любов і наші весни.
Ти не смій дивитись
Вслід, бо знов розтане лід
І ніби хтось покличе в літо.
Ти, бо ти така одна, а я випитий до дна,
То може даш мені напитись.
Не кажи мені про те, що я єдиний.
Хай летять слова у вирій, наче птах.
А любов твоя - це просто павутина,
Я тепер лиш спогад на твоїх вустах.
То скажи мені про те, що я єдиний.
Хай летять слова у вирій, наче птах.
А любов твоя - не просто павутина,
Я так хочу жити на твоїх вустах.
Я так хочу жити на твоїх вустах.
Я так хочу жити на твоїх вустах.
