Гострим лезом рук нитку мовчання.
Влучна теза, багато хвилювання.
А ми так часто бували в одній шкірі.
Були одні на двох - кохання і довіра.
Тепер один стою на сьомій хвилі мрії.
І почуття в душі, як сигарета, тліють.
Ти увімкни для двох новий світанок
І розділи життя, як цей сніданок.
Один в одному вмираємо,
Одне одного коханням воскрешаємо,
Бо ніяк без мене ти, без тебе я.
Один одного втрачаємо
І серця назавжди повертаємо
У мріях розчиняємось
Кохаємо…
Вимикаю беззвучний між нами
І стираю все зайве між рядками.
Я памʼятаю як очі розмовляли,
Коли твої вуста покірливо мовчали.
Була на двох одна та ніч у ритмі серця
І ніжний дотик твій, до з памʼяті не стерся.
Ти увімкни для нас новий світанок
І розділи життя як цей сніданок.
Один в одному вмираємо,
Одне одного коханням воскрешаємо,
Бо ніяк без мене ти, без тебе я.
Один одного втрачаємо
І серця назавжди повертаємо
У мріях розчиняємось
Кохаємо…
Один в одному вмираємо,
Одне одного коханням воскрешаємо,
Бо ніяк без мене ти, без тебе я.
Один одного втрачаємо
І серця назавжди повертаємо
У мріях розчиняємось
Кохаємо…
