Я не люблю тебе за очі,
Хоч вони зводять мене з розуму.
Не за те, що ти поруч вночі,
І не за те, що тримаєш мою руку.
Не за слова, які ти говориш,
Не за те, як смієшся мені.
Я пробував пояснити, не можу,
Чому ти потрібна мені.
Може, справа зовсім не в тобі,
А в тому, ким стаю я біля тебе.
Я не шукав в тебе своєї любові,
Ти просто стала мені треба.
Я люблю тебе без причини,
Без за що, без чому.
Не за те, що ти можеш дати,
Я люблю просто тебе одну.
Я люблю тебе без причини,
Мені не потрібні слова.
Якщо мене запитають, чому вона,
Я скажу, не знаю, вона.
Ти не ідеальна, і я це знаю,
В тебе є свої дива.
Але чомусь я тебе вибираю,
Навіть коли ти буваєш не права.
Мені не треба рахувати плюси,
Шукати причини в тобі.
Я просто чую твій голос,
І стає так спокійно мені.
Я люблю тебе без причини,
Без за що, без чому.
Не за те, що ти можеш дати,
Я люблю просто тебе одну.
Я люблю тебе без причини,
Мені не потрібні слова.
Якщо мене запитають, чому вона,
Я скажу, не знаю, вона.
Не знаю, чому саме ти,
Не знаю, коли це прийшло.
Я просто одного дня зрозумів,
Мені без тебе не тепло.
І якщо любов не має причини,
То, мабуть, я знайшов свою.
Мені не потрібно знати, чому,
Я просто тебе люблю.
Я люблю тебе без причини,
Без за що, без чому.
Не за те, що ти можеш дати,
Я люблю просто тебе одну.
Я люблю тебе без причини,
Мені не потрібні слова.
Якщо мене запитають, чому вона,
Я скажу, не знаю, вона.
