Він не полюбить тебе, як я, як я,
Не обійме тебе так, як я.
Він не відчує тебе до кінця,
Бо не горить не так...
Ми загубили час, ніби він нам був непотрібний.
Ти залишила слід, але він досі нестерпний.
Я навчився мовчати, коли хочеться кричати,
Та твоє ім'я в голові не перестає звучати.
Ще вчора ми будували плани до самого ранку,
А сьогодні між нами лиш холод наостанку.
Ти змінила маршрут, я залишився один,
Та я знаю одне, ти не забудеш цей дім.
І хай тепер між нами міста,
І хай ти кажеш, що все вже пройшло,
Я знаю, коли стане тихо,
Ти згадаєш, як воно було.
Він не полюбить тебе, як я, як я,
Не обійме тебе так, як я.
Він не відчує тебе до кінця,
Бо не горітиме так, як моя душа.
Він не полюбить тебе, як я, як я,
Хоч би скільки казав: "Ти моя",
Ти забудеш його, та не забудеш мене,
Бо такого, як я, вже нема.
Ти заблокувала все, що нагадує про нас,
Та пам'ять не сховаєш одним натисканням пальця.
Я теж відпускаю, хоча ще болить,
Бо іноді треба піти, щоб себе зберегти.
Ми були як вогонь посеред темної ночі,
Ти дивилась на мене, я тонув у твоїх очах.
Тепер кожен окремо, кожен своє проживає,
Але серце чомусь тебе досі не відпускає.
І якщо колись серед тисячі людей
Ти раптом почуєш знайомий мотив,
Згадай не сварки, не останній день,
Згадай, як я тебе любив.
Він не полюбить тебе, як я, як я,
Не відчує тебе так, як відчував,
Не збере твої уламки в руках,
Коли весь твій світ буде знову в думках.
Він не полюбить тебе, як я, як я,
І ти це зрозумієш, коли стане тихо.
Можеш іти, я вже не тримаю,
Та частину тебе назавжди пам'ятаю.
Він не полюбить тебе, як я,
О-о-е, як я, як я,
О-о-е, як я, як я,
О-о-о.
Він не полюбить тебе, як я, як я,
О-о-е, як я, як я,
О-о-е, як я, як я,
А-а.