У рваних дротах немає електрики
Тато, пробач, я не відкрила америки
Не відрізнялась яскравим умом
Плутаю реальність зі сном
Містом кружляють вихри тривоги
Пекельні пси цілують у ноги
Люди тлумачать свої некрологи
Я не даю їм писать епілоги
Порожні крамниці, суворі обличчя
Кожен плекає свої протиріччя
Сльози гіркі – це не виправдання
Що ти сидиш? виконуй завдання!
(Мммм...)
Вдарили в гонг
Відштохнувшись від дна
В країні оселилась війна
Дзвіночки тривоги
Торкнулись людей
Погані новини і присмак смертей
Наша країна як прометей
Наша країна як прометей
Карбований сталлю, омитий сльозами
Щастя шматочок, який відібрали
Безпечне небо, походи в магаз
За що вони так ненавидять нас?
Страшною ціною дається свобода
Комусь - біда, комусь - нагода
Але за межею її здобуття
Нас вже чекає нове життя
(Мммм...)