Я б хотіла жити у кіно
Стати просто сторінками книг
Щоб під мене хтось пив вино
Щоб під мене час таки втік
Я б врізалася в пальці і в душу
Була б другом в скрутні часи
Але я чомусь мушу
Та вже точно не можу жити
Цей кривий реалізм
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
А може я б хотіла жити серед гір
Стати місцем для здійснення мрій
Щоб в мені надихались
Або просто кохались
Або відшукали дім
Або забули його назавжди
Чи розпрощались колись навіки
Розмови чесні, розмови правди
З самим собою найкраща втіха
А може з кимось і романтично
А може вийде сплетуться долі
А може справді егоїстично
А може справді ми просто хворі
Але в нас ще існує сьогодні
А може і завтра, а може і завжди
В мені ще не вмерла надія
А може і віра а може і правда
Але в нас ще існує сьогодні
А може і завтра, а може і завжди
В мені ще не вмерла надія
А може і віра а може і правда
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
А може, може, може, може
(А може, може, а може, може, може)
