Мара-мара, твоя пара,
Блідо-мертва, мов примара.
Чорні патли, білі руки,
Налетіли темні круки.
В нічку темную, тихую,
Коли ляжеш, не барися,
Бо кохався із одною,
Мав Юстину, взяв Марисю.
Мара-мара, твоя пара,
Блідо-мертва, мов примара.
Чорні патли, білі руки,
Плаче-виє із розлуки.
Ходить-бродить, місяць сходить,
Одружився із другою,
Як його закриє хмара,
То тебе удушить Мара.
Сама тепер блукає у темряві,
Нашіптують із далі їй демони.
Сама тепер блукає у темряві,
Нашіптують із далі їй демони.
Мара-мара, твоя кара,
Обдало усього жаром,
Бо щоночі дьяволиця,
Душить-марить блідолиця.
В пляшку ловить, не виходить,
Молить Господа, благає,
Щоб покинута Юстина
Уночі ся не являла.
Мара-мара, твоя кара,
Блідо-мертва, мов примара.
Чорні очі, довге тіло,
Хлопця взяла та й убила.
Ходить-бродить, місяць сходить,
Світлом землю покриває,
Як не бридка, тобі зрада,
То тебе удушить Мара.
Сама тепер блукає у темряві,
Нашіптують із далі їй демони.
Сама тепер блукає у темряві,
Нашіптують із далі їй демони.
