Знову наснилася левада
І ватру я палив, мов Прометей
А ти з мене так сильно розсміялась
Бо я ніяковів з твоїх грудей
А вдосвіта мене чекали коні
Які плітки шепочуть чебрецю
Степи мої, безкраї й беззаконні
І сповнені летючого свинцю
Зачаївшись, дві ведмедиці дивились
На тебе мільярдами очей
А ти в мене, мабуть, тоді влюбилась
Бо я був не найгіршим із людей
А вдосвіта мене чекали коні
Які плітки шепочуть чебрецю
Степи мої, безкраї й беззаконні
І сповнені летючого свинцю
А вдосвіта мене чекали коні
Які плітки шепочуть чебрецю
Степи мої, безкраї й беззаконні
І сповнені летючого свинцю
