У полі зметушилися зайці
Почувши шелест жита по руці
І сполошилися пташки, розлетівшись навкружки
Маневром буде завжди навкружки
А соняшник стоїть як тихий страж
Довершує Довженківський пейзаж
Подумаю і не зірву, а манівцями побреду
Його лишу не чемним горобцям
Моїм ім'ям роздалася луна
Здається хтось здаля мене впізнав
І я вертаюся здалі, із закуточеньків землі
І врешті-решт я в рідному селі
А соняшник стоїть як тихий страж
Довершує Довженківський пейзаж
Подумаю і не зірву, а манівцями побреду
Його лишу нікчемним горобцям
А ти мене моя ріка дождалася
Скільки ми з тобою не купалися
А ти мене моя ріка дождалася
Скільки ми з тобою не купалися
Під магазином гладю цуценят
Купую щось, готую розбишат
Їхню маму знаю я, вона була ще цуценям
Коли у дальню путь поїхав я
На вулиці все пахне як завжди
Вологі дрова, коні і сади
Яблука такі ростуть
Якби ж мене хтось підсадив
То червеньке я б вхопив мабуть
А в літній кухні розпашівся хліб
А у веранді кашля дід Пилип
І дід Пилип мене спитав
Чом цигарок йому не взяв
Неначе я ніде й не пропадав
А ти мене моя ріка дождалася
Скільки ми з тобою не купалися
А ти мене моя ріка дождалася
Скільки ми з тобою не купалися
Бери мене моя ріка
Бери мене моя ріка
Бери мене моя ріка
Бери мене моя ріка
